Мотор Генератор Шкондина
Мотор-колёса Шкондина. А высокоэффективные мотор-колёса для транспорта и генераторы. Мотор колесо шкондина. Раньше авто и тракторные генераторы были с магнитами. По поводу мотор-генератора Шкондина - и нынешнего, которому до 'СЕ' недостает пары амперов. Так содержать, Василий Васильевич и дай Бог Вам здоровья! Мотор и генератор (неизменного.
На самой границе Московской области, за Окой, в 80 километрах от МКАД, есть очаровательный «наукогородок» Пущино. Серьёзно-напыщенное – «наукоград» – ему как-то не к лицу, всего чуть больше 20 тыс. На них, правда, приходится целых 9 научно-исследовательских институтов и радиофизическая обсерватория РАН.
И один изобретатель – Василий Шкондин. Там, где прячется гениальность Ждём Василия Васильевича на автостоянке Института белк а – там он арендует помещения для мастерской-лаборатории. «Мороз и солнце – день чудесный». Появляется свежая иномарка-минивэн, за рулём сам Шкондин. Приглашает следовать за ним. Едем по извилистым дорожкам института и наконец паркуемся на крошечной площадке перед задней частью какого-то крупного одноэтажного здания, напоминающего цех средних размеров. Знакомимся – на первый взгляд (да и на второй тоже) изобретатель совсем не тянет на 1941 год рождения.
Заранее заготовленный образ «непризнанного гения» тает как парок на ветру. Нас встречает и обнюхивает средних размеров гончий пёс. По глазам видно, что давно не щенок, серьёзный товарищ и он первый сюрприз Шкондина.
Изобретатель утверждает, что собаке от роду 22 года. Прочитал на моём лице недоверие и призвал в качестве свидетелей помощников – как оказалось, к мастерской он прибился совсем маленьким щенком в 1992 году, с первого дня аренды. Подумалось – может быть, институт занимается не исследованиями структуры и функций белка, а давно решил вопрос, как побороть старость?
И Шкондин подозрительно моложав и энергичен Внутри небольшого, не более 100 кв. м, помещения, разбитого на три пространства, атмосфера типичной мотовеломастерской. Куда ни кинь взгляд – рамы, колёса, скутера и солидный трёхколёсный байк. Тесно Много места занимает огромный допотопный фрезерный станок.
И только приглядевшись, замечаешь, что колёса необычные – внутри ободов установлены диски, внешне что-то вроде коробок от киноплёнки. На рабочих столах преобладают тестеры, магниты и ещё какие-то совершенно незнакомые детали. Техника на грани фантастики Увесистый трёхместный и трёхколёсный байк-рикша, с огромными мягкими креслами, тяжёлой рамой, широченными колёсами и начисто лишённый каких-либо обтекателей, призванных экономить топливо и энергию (аэродинамика обувной коробки, а то и хуже), на 14 литрах топлива способен преодолеть без дозаправки 1400 км – заслуга мотор-колёс Шкондина. Расход – 1 литр на 100 километров. Большой и мощный мотор выброшен, установлен маленький и слабосильный бензиновый, который призван компенсировать механические потери и подзаряжать аккумуляторы. Динамика – зверская.
Осталось создать конструкцию с благородными формами, изначально спроектированную под мотор-колёса Шкондина, и революция в автопроме будет неизбежной. Удалось испытать в деле далеко не самую новую и максимально «простую» разработку Василия Васильевича – велосипед с мотором в заднем колесе и несколькими аккумуляторами. Шкондин с сомнением посмотрел на меня, на снег со льдом, переключил двигатель на малый ход (до 40 км/ч), проинструктировал: – Тормоза обычные, педали не крутите. Вот ручка газа, как на мотоцикле. Я взгромоздился на седло (минус 22 оС, толстенный свитер и дублёнка – не самая удобная одежда для «ходовых испытаний» велотехники) и крутанул ручку газа на себя. С трудом парировал желание в елика встать на заднее колесо и опрокинуть седока.
Мотор Генератор Шкондина Купить
Из-за спины слышу вопль Шкондина: «Осторожно!!!» Отчаянно торможу – до кирпичной стены осталось меньше метра Только тогда понял, осознал, какая мощь таится в этих шкондинских мотор-колёсах. Освоился, сделал несколько кругов, помечтал – эх, мне бы такое чудо – летом по Москве рассекать.
Василий Васильевич именно на нём частенько летает к себе на дачу в Тульскую область. Это не очень далеко, 30 с небольшим километров. Преимущество его мотор-колёс перед всеми остальными не только малый вес, в разы большие дистанции пробегов на небольших и совершенно обыкновенных кислотных аккумуляторах (показывал и суперсовременные батареи, их установит на новые модели), но и колоссальная тяга, момент силы, выраженный в ньютон-метрах (Нм).
В горку, как на импортных электровелосипедах, педали крутить не надо. Мотор-колёса для велотехники и скутеров при максимальной электрической мощности, сопоставимой с компактной кофемолкой, имеют момент до 65 Нм – подтверждено испытаниями в МЭИ. Для сведения: у бензинового двигателя внутреннего сгорания малолитражного авто (те же «Жигули») этот показатель равен 70 Нм. У мотор-колёс последний показатель достигает немыслимых 94%. Поэтому оценивать двигатели Шкондина по мощности в ваттах и лошадиных силах бессмысленно, и это признали все эксперты из научных институтов. А ещё Шкондин похвастался мотором, подходящим для лёгкого вертолёта или самолёта.
Подержал в руках – тяжёлый, больше 20 кг. Но его мощность, по тяге, по моменту, составляет 270 Нм.
По автомобильным меркам – современный трёхлитровый шестицилиндровый двигатель мощностью свыше 200 л. Для двухмоторного самолёта на 4–8 мест – самое. Василий Шкондин выставлял свою технику множество раз, по всему миру. Даёт на тестирование и испытания в солидные отечественные и зарубежные институты и лаборатории. Всё, что создано другими конструкторами и компаниями в этой области, уступает мотор-колёсам Шкондина по всем параметрам: при равной мощности вес втрое больше, затраты энергии вдвое выше, скорость в разы ниже. Суета вокруг колёс Шкондин запатентовал своё изобретение – мотор-колесо первого поколения – в 1991 году. И с тех пор занят его развитием.
Сегодня готово уже четвёртое поколение. Ноу-хау держит при себе, всех секретов не раскрывает. Жулики неоднократно пытались его обойти, их привлекает кажущаяся простота конструкции. Вроде бы минимум деталей, никаких компьютерных изысков, «критических» технологий.
Но всё, что у него примитивно скопировано (украдено), работает в лучшем случае как обычный электромотор. Был момент – на частном самолёте примчалась к нему на Кипр (некоторое время назад он имел возможность подолгу проводить там время) пара удачливых бизнесменов. Покрутились вокруг, посмотрели на технику и заявили – платим любые деньги за пару велосипедов. Не вопрос, Шкондин продал.
Спустя полтора месяца эта же парочка вновь возникла на горизонте, но уже с недовольными лицами и претензией: «Мы сделали ваши мотор-колёса один к одному, но они не работают!» Шкондин не удивился, посоветовал не идти по китайскому пути, а купить лицензию: – Когда покупали, говорили, кататься будем? Вот и катайтесь. За рубежом его секреты давно пытаются разгадать целые лаборатории и научные коллективы, с солидными, по сотне сотрудников, штатами. Были и наши, и английские «партнёры». И все как один занимались тем, что привлекали сотни миллионов долларов, проводили маркетинговые исследования, обольщались видимой простотой конструкции, восторгались перспективами и, не успев приступить к серийному выпуску, по жадности, выбрасывали изобретателя из бизнеса. В итоге, их копии оставались заурядными подделками. Единственная страна, где производятся мотор-колёса Шкондина, – Индия.
Так «удачно» он когда-то посотрудничал с командой выходцев из «Альфа-Групп». Под его мотор-колёса они приобрели там крупнейший в мире велозавод (10 тыс. Велосипедов в сутки).
Часть из них специально спроектирована для установки мотор-колёс. Но и тут неучастие автора изобретения сказалось – мотор-колёса индийского разлива давно уступают его последующим разработкам. Не вечный двигатель Изобретатель осторожно подчёркивает – я не против современного «углеводородного энергетического уклада».
Свадебный маникюр шеллак под марш Мендельсона Преимущества гель-лака не нуждаются в излишней аргументации: гель и лак в одном флаконе, безвреден, долго сохраняет цвет и блеск, разнообразные, фантастические варианты нейл арта Кружевной маникюр Кружева, рюши, ленточки и блестящие украшения – классический образ невесты. Выделяют два подхода к дизайну — рисованный узор по основе и из кусочков кружев, искусно приклеенных на ногтевую пластинку, часто украшенных стразами, лепниной и блестками. Программу для создания свадебного вензеля. Лунный маникюр Продолжает быть популярным в дизайнерском разнообразии идей для маникюра невест. Луночку выделяют гель лаком ровно по границе или с выходом за ее пределы треугольной или неправильной формы. Романтичным особам по вкусу витиеватый, замысловатый и всегда невероятно красивый кружевной маникюр невесты.
И не ратует за отказ от традиционных энергоносителей: бензина, керосина, дизтоплива. Предполагаю, ещё и потому, что как человек просвещённый, он прекрасно понимает – нефтяные и газовые гиганты при такой постановке вопроса раздавят его как мелкую букашку.
Да и не стоит забывать – Шкондин изобрёл три десятилетия назад не мечту человечества, не вечный двигатель с КПД выше единицы (то есть способный обеспечить энергией себя и поделиться ею с потребителем), а высокоэффективные мотор-колёса для транспорта и генераторы электроэнергии. КПД его изобретений, конечно, необычайно высок, близок к заветной единице, но всё равно, как говорит Василий Васильевич, «несколько ампер не хватает». И эти амперы надо где-то восполнять, с помощью тех же классических двигателей внутреннего сгорания или аккумуляторных батарей, которые при зарядке потребляют энергию не из «космоса», а сгенерированную на разнообразных ГЭС, АЭС, ТЭС и т.д. Выходит, его случай отнюдь не революционный прорыв в неведомое и вполне согласуется с постулатами общепринятых физических теорий. Или темнит господин Шкондин, скрывает что-то? На выезде из Пущино в сторону трассы на Москву над дорогой плакат-растяжка. Не привычно-протокольное «Счастливого пути!» (читай – «скатертью дорожка» или «вали отсюда, да побыстрее»), а впервые встреченное – «Возвращайтесь!».
Что же, к мотор-колёсам и генераторам Шкондина вернёмся обязательно. Сегодня работы Шкондина востребованы, крупный концерн готовит площадки для массового производства мотор-колёс и связанной с ними техники, возможно, и военного назначения.
Его мастерская переезжает в просторные помещения под 2 тыс. Да и ситуация подходящая, государственные деятели всех уровней азартно говорят о необходимости «модернизаций» и «инноваций». Вот им и карты в руки. Ваш город: /. +7 (495) 981-68-36. Свободное использование в Интернет-пространстве текстов, фото и видеоматериалов, опубликованных на этом сайте, допускается при условии обязательного размещения гиперссылки на источник публикации www.argumenti.ru. Использование материалов в печатных СМИ допускается только с письменного разрешения редакции.
Двигатель Генератор Шкондина
Сетевое издание 'Аргументы неделi'. Свидетельство о регистрации Эл № ФС77-60728 от 09 февраля 2015 г. Выдано Федеральной службой по надзору в сфере связи, информационных технологий и массовых коммуникаций (Роскомнадзор).
Мотор-колесо Шкондина Опубліковано в Історичні факти Переглядів: 53852 Побачити металевий диск всередині осі велосипедного колеса сьогодні можна досить часто. Не складно здогадатися, що це не що інше, як велосипедний електродвигун – мотор-колесо – винахід вченого Василя Васильовича Шкондина. Кілька десятків років тому здавалася зовсім неймовірною можливість переобладнання звичайного велосипеда в електричний за допомогою невеликого набору электрокомпонентов, і тому варто віддати належне російському вченому, який понад 20 років займався активним впровадженням в транспортну промисловість свого головного винаходу – імпульсно-інерційного електричного мотор-колеса. Історія трудових досягнень людини, неодноразово отримувала нагороди за винаходи, що стосуються электротранспортных технологій, заслуговує особливої уваги наших читачів.
Досить вдалі спроби поєднання двигуна з колесом воєдино, так щоб відпала необхідність в трансмісії, робилися ще в ХІХ столітті. 14 квітня 1900 року на паризькій виставці World Expo був помічений електромобіль Lohner-Porsche з електричними мотор-колесами. Дану рухову установку в автомобілі реалізував ні хто інший, як молодий інженер Фердинанд Порше – всесвітньо відомий виробник автомобілів у ХІХ столітті. Конструкція мотор-коліс Порше настільки припала людям до смаку, що починаючи з 1911 року колісними електродвигунами системи Лонера-Порше стали обладнуватися не тільки автомобілі, але і тролейбуси, самоскиди, залізничні локомотиви. Щоправда, з розвитком бензинових двигунів, мотор-колеса почали зустрічатися в автомобілях куди рідше, але сама ідея – подібна розробка просто не могла бути забута. Тоді чому ж мотор-колеса почали використовуватися лише в габаритних транспортних засобах і трохи обійшли стороною велосипеди?
Невже двоколісні транспортні засоби не заслуговували уваги? Справа в тому, що конструкторам того часу було досить складно домогтися поєднання високої продуктивності велосипедного мотор-колеса і його малої ваги. Як правило, мотор-колеса, що зустрічаються на транспортних засобах ХІХ століття, були досить громіздкими, але в принципі, з вагою не особливо доводилося перейматися, адже встановлювалися ці електромотори на досить великі, важкі засоби пересування. Зовсім же інша справа крихітний велосипед. У період з 1860 по 1895 рік було створено кілька версій електричних велосипедів, серед яких були присутні і моделі з мотор-колесами. У 1895 році Огдэн Болтон отримав патент за розробку щітково-колекторного двигуна постійно струму, впровадженого у внутрішній простір заднього колеса.
Спроби оснащення велосипедів мотор-колесами робилися не раз, але з причини того, що велосипедні електричні двигуни були досить важкими і не забезпечували достатнього розвитку показника крутного моменту, досить довгий час даний винахід знаходилося в небуття. Створити дешеве електричне велосипедне мотор-колесо зовсім невеликих розмірів і малої ваги, але з відмінним показником крутного моменту, та ще лише з однією єдиною рухомою деталлю вдалося у 1980-х рр. Інженерові Василю Василиевичу Шкондину. Поставивши перед собою мету створення двигуна, який істотно перевершує традиційні мотори за показниками працездатності, співробітник Інституту російської мови ім.
Пушкіна, журналіст за освітою Ст. Шкондин зібрав робочий зразок імпульсно-інерційного двигуна. Принципи однополярних і чергуються імпульсів в подальшому були підтверджені цілим рядом патентів, виданих на ім’я винахідника. Шкондина було воістину революційним, адже йому першому за багато років вдалося вирішити завдання встановлення ідеального балансу між велосипедом і електричним двигуном. На Всесвітньому салоні винаходів «Брюссель – Еврика — 1990» Василь Шкондин був удостоєний звання людини року, а за свою розробку інвалідному електроколяски отримав золоту медаль. Дещо пізніше російський винахідник отримав нагороди на виставках у Брюсселі, Женеві, Сауле, Ганновері, Парижі. Але як не сумно, світова слава постукала в двері Василя Васильовича не відразу, мало хто виявляв комерційний інтерес до його творінь.
Винаходи вченого регулярно патентовались, проте до серійного виробництва досить тривалий час справа так і не доходила. Не отримавши підтримки на батьківщині, Шкондин взяв курс на захід. У 1992 році Шкондин отримав патент на свій винахід у США. В середині 1990-х звернення до представників іноземних держав принесли плоди – було налагоджено складання електровелосипедів на основі двигуна Шкондина на Кіпрі. У 1997 році програмою електрифікації велосипедного транспорту Ст. Шкондина зацікавився Світовий Банк, який, починаючи з 1998 року зважився на оснащення мотор-колесами його розробки рикш в Бангладеші, але як-тодальше випуску невеликого тиражу електричних трициклів справа не дійшла.
Зате в 2003 році російського вченого чекало справжнє щастя – його винахід було високого оцінено англійською фірмою «Flintstone Technologies», яка, не довго думаючи, зважилася на значні фінансові вкладення в область розвитку електричного транспорту з мотор-колесами Шкондина, так як побачила в даному винахід значні комерційні переваги. Для реалізації даного проекту навіть було створено підприємство «Ultra Motors», статутний капітал якого в момент заснування становив майже мільйон доларів.
В даній компанії Василь Шкондин, як і належало, зайняв посаду технічного директора. Згідно неофіційних даних Flintstone Technologies належало понад 44% акцій новоствореної компанії. Як кажуть, щастя зайвим не буває. В той же знаменний для Шкондина 2003 рік відбулося ще одне фінансове «вливання» в реалізацію його розробки – в якості інвестора виступила також компанія «Російські технології», поклавши на проект Василя Васильовича «великі надії», обчислюються більш ніж одним мільйоном доларів.
Екологічно безпечними і ефективними в роботі мотор-колесами зацікавилася і індійська компанія «Crompton Greaves». У 2005 році вона зайнялася випуском мотор-коліс системи Василя Шкондина з метою комплектації ними велосипедів, скутерів, трициклів, інвалідних колясок, навантажувальних електрокарів.
Своє головне винахід Ст. Шкондин позиціонує, як мотор-колесо.
Хоч сам по собі колекторний електродвигун може бути модифікований і використаний в різного роду електротехніки, його головне призначення – розширення можливостей велосипедного транспорту. Для того, щоб зрозуміти особливості і принцип роботи мотор-колеса Шкондина, його треба насамперед порівняти зі стандартним двигуном постійного струму та безколекторним електродвигуном. Безколекторні варіант мотор-колеса Шкондина Шкондин отримав кілька патентів на свої винаходи, але найбільш важливо те, що російський вчений розглядав можливість використання в електричному транспортному засобі двигуна без колектора (щіткового-колекторного вузла). Електродвигун Шкондина – це об’єднання магнітних доріжок, динамічно змінюють параметри при перемиканні обмоток електромагнітів. Схема обмоток і щіткового вузла мотор-колеса Шкондина Спочатку Василь Васильович випробував свій двигун на інвалідному візку, після чого вже зважився на установку мотор-колеса на велосипед, скутер, мотоцикл і навіть автомобіль. Як зазначив розробник, мотор відмінно показав себе у всіх варіантах комплектації.
Так як електродвигун, інтегрований у внутрішній простір колеса транспортного засобу, вже не мав редуктора, шестерень і трансмісії, він вийшов значно більш міцним і довговічним. Що стосується конструктивного виконання, то влаштований електродвигун Шкондина досить просто — складається він лише з 5-6 основних деталей. Конструкція даного імпульсного інерційного електродвигуна дещо схожа на електрогенератор Джона Серлі, тому, розуміючи принципи роботи останнього, можна легко розібратися і з роботою шкондиновского мотор-колеса. Головними елементами мотор-колеса є внутрішній статор з круговим магнитоприводом і зовнішній ротор.
На статорі на однаковій відстані один від одного розміщено 11 пар магнітів неодим-залізо-борного складу, утворюючи 22 полюса. На роторі, відокремленому від статора повітряним проміжком, є 6 підковоподібних електромагнітів, розташованих попарно і зсунутих на 120° відносно один одного.
Принцип створення намотування зазначених електромагнітів такий: якщо одна котушка мотається за годинниковою стрілкою, то іншу виконують проти годинникової стрілки. Обмотки котушок сусідніх електромагнітів з’єднуються послідовно, а висновки протилежних – з’єднуються між собою. Кількість витків в обмотках протилежних електромагнітів може бути різним. В основі роботи електродвигуна Шкондина лежить дія сил електромагнітного тяжіння і відштовхування, що спостерігаються при взаємодії електромагнітів ротора і неодимових магнітів статора. Коли електромагніт проходить між осями неодимових магнітів, утворюється магнітний полюс однойменний з полюсом магніту, що йому вже вдалося подолати, і протилежний полюса магніту, до якого він рухається. Іншими словами, електромагніт відштовхується від одного магніту і притягується до іншого – подальшому в напрямку обертання.
Зазначене електромагнітне взаємодія і забезпечує обертання обода. Якщо електромагніт досягає осі магніту, то він знеструмлюється, так як саме тут розташовується струмознімач. Використання своєрідних «пауз» дозволяє істотно економити енергію акумуляторних батарей транспортного засобу, живлячи двигун лише тоді, коли це буде вигідно. Швидкість обертання мотор-колеса прямо залежить від кількості електрики, що подається до струмопровідних пластин. ККД електродвигуна становить 83%.
При створенні тяги в електродвигуні противоЭДС не спостерігається, однак на холостому ходу конструкція електричного мотор-колеса дозволяє максимально ефективно повертати частину енергії в акумулятори за рахунок позникновения противоЭДС, а не тільки в момент гальмування, істотно збільшуючи таким чином дальність пробігу електровелосипеда (функція рекуперації енергії). Зовнішня корпусні захисна частина електромотора Шкондина має отвори для протягування спиць і з’єднання з ободом велосипедного колеса. Василь Шкондин припускав можливість розташування ротора, як з зовнішньої сторони статора, так і зсередини (фіг.1, фіг.2). Що ж стосується конструктивного виконання двигуна, то його форма теж може бути змінена з колесообразной, скажімо, в циліндричну, на зразок тієї, яка популярна серед цілого ряду двигунів постійного струму. Останній момент особливо важливий, так як робить можливим використання електродвигунів конструктивної розробки Василя Шкондина не тільки при складанні наземного транспорту, але і повітряного, космічного. Крім електродвигуна Василь Васильович зібрав кілька варіантів генераторів, який могли б використовуватися паралельно з електромоторами.
Коли електродвигуни будуть забезпечувати просторове переміщення транспортного засобу, електрогенератори забезпечать вироблення електричної енергії для живлення акумуляторних батарей, підвищивши таким чином ККД електроустановки до 90%. Серед технологічних розробок Шкондина виділяється і симбіоз електродвигуна і генератора, дополняемого сонячною батареєю. Електродвигун Шкондина зі статором всередині ротора Електродвигун Шкондина з ротором всередині статора Що стосується переваг мотор-коліс Шкондина, то вони характеризуються не тільки малою вагою і доступною ціною, але і більш високою продуктивністю, ніж електродвигун стандартної конструкції. Винаходу Шкондина при відносно простому конструктивному виконанні властивий вільний інерційний хід, велика швидкість обертання. Так, на 300W електродвигуні, выпушенном відповідно до його задуму, можна розганятися без педалей до 25-30 км/год на рівній дорозі. Не зовсім низькою буде і швидкість переміщення по місцевості з ухилів в 8 градусів – близько 20-22 км/ч. Підтримка функції рекуперації енергії при гальмуванні і спусках дозволяє повертати в акумуляторні батареї до 180W енергії.
Завдяки використанню малої кількості деталей вдається не тільки підвищити надійність мотор-колеса Шкондина, але й зменшити його собівартість майже в два рази в порівнянні з іншими типами електричних двигунів. На відміну від більшості електромоторів велосипедного транспорту, укомплектованих електронним блоком управління, мотор-колесо Шкондина не вимагає зовнішнього керуючого пристрою. Цей електродвигун абсолютно не боїться пилу, вологи, не має властивості нагріватися під час роботи.
Простота виконання, низька вартість виробництва, експлуатації та ремонту, відмінні якісні характеристики роблять мотор-колеса Шкондина вагомим і цінним продуктом. В даний час ведуться роботи в напрямку широкого впровадження даного електродвигуна в механізм роботи різних видів транспорту: електровелосипедів, електроскутерів, електромобілів, водного і повітряного електротранспорту. Дана розробка дозволяє послабити залежність засобів пересування від сировинних ресурсів і збільшення їх екологічності. Короткий опис статті: движок генератор Чудове винаходу мотор-колесо Василя Шкондина для велосипедів, скутерів та іншого транспорту. Купити Мотор-колесо Шкондина.
Мотор Генератор Шкондина
Мотор колесо, мотор-колесо Шкондина Джерело.